8 вересня 2017 року на 30-й Московській міжнародній книжковій виставці-ярмарку відбулася презентація Білорусько-російсько-українського поетичного альманаху «Terra Poetica».
Поетичний альманах «Terra Poetica» був виданий в 2016 році в Києві у видавницві «Самміт-книга». До нього увійшли ліричні твори молодих авторів з Білорусі, Росії та України. Редактор-упорядник видання – Леся Мудрак (Україна). Всі твори альманаху представлені мовою оригіналу.
Серед українських поетів в ошатно оформленому альманасі зустрічаємо імена Мирослава Лаюка (Київ), Людмили Дядченко (Київ-Черкаси), Ігора Астапенка (Київ), Наталі Пасічник (Тернопіль), Сергія Савіна (Київ), Вано Крюгера (Київ), Наталії Бельченко (Київ), Андрія Тужикова (Чернівці), Миколи Антощака (Вінниця), Олени Карпенко (Київ) та Лесі Мудрак (Київ).
Передмову до першого видання написав видатний український поет, академік Національної академії наук України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, Герой України Борис Ілліч Олійник.
У ній, зокрема, зазначається: «Молодість інтернаціональна. Молоді білоруські, російські, українські поети пишуть різними мовами, але добре розуміють один одного. Настільки добре, що, практично, не потребують перекладу».
Поціновувачі поезії мають змогу ознайомитися з альманахом «Terra Poetica» в інформаційно-довідковій бібліотеці імені Богдана Ступки Національного культурного центру України у м. Москві. Кілька текстів пропонуємо увазі наших читачів уже зараз.
Леся Мудрак (Київ)
***
Шшшшшшшшшшшшшш…
Небо,
взяте
на
позиТив…
ЗашнуроваНі
вітряки.
Вібер.
Вітек.
І трек-руки…
Крук…
І- біцепси-
як гудки…
Перепалений
час і тік…
Віп-салон
від клієнта втік…
Я не відаю:
де-
ерО?
А де Ти-
нульове зеро?
Коробчаний мій недосказ…
Недо…недо…
І небо- газ..
Сірником не проткнеш вогонь…..
А вагу-на вазі…
Де Голль…
Гольф- безм’ячий.
Без сім’я – Мольфар
спокусив мене на фанфаррррррррр….
І тепер-я гойдаю лід…
І тепер-я гойдаю лід…
Хай нариє
ще часу
кріт…
І – коли я вже – у екстаааа…
Екстра ера і-
глу-хо-Тааа…
Ти візьмешшш мене на живіт-
Ти візьмешшш мене на живіт-
Світ… світ? Свііііт!!!
Міхась Башура (Менск)
***
Шумяць намоклыя лісты
На дрэвах сонных,
Прыпаў вясенні дождж густы
Да шыб ваконных.
Ад сонца дзённага астыў
Асфальт гарачы.
Я за сабой спаліў масты
Ўсе без астачы.
Гараць няшчырасці лісты
Ў агні пякучым,
Ды застанешся ў сэрцы ты
Тугой балючай.
Андрей Коровин (Московская обл.)
Небесные персики
любимая
если когда-нибудь у нас появятся деньги
мы пойдём с тобою на рынок
и купим небесных персиков
с них будет течь сок нектар амброзия
они будут мурлыкать в наших руках
ластиться к нашим пальцам
щекотать нас шершавой шкуркой
подаваться на лёгкие нажимы пальцев
как женщина подаётся навстречу любимому
всем телом обволакивая его собой
впуская в свою жизнь целиком без обмана
растворяя его в себе и растворяясь в нём
становясь одним телом и духом
сгустком нежности
души входят друг в друга
как будто у них есть
такие же инструменты как и у тел
персики это и есть
вечные неразделимые любовники
все ромео-джульетты
все петрарки-лауры
и прочие кавалеры-де-грие
после смерти стали персиками
это такой вот посмертный рай
стоит надкусить персик
и ты увидишь какого-нибудь ромео
в запрещённой форме застывшего над джульеттой
эй какого тебе здесь надо дядя
скорее всего скажет он
отрываясь от вечных дел
и ты ответишь
видишь любимая
жизнь побеждает смерть
я просто люблю персики, милый ромео
продолжайте, прошу вас, не обращайте внимания
сегодня прекрасный день
видишь любимая
жизнь побеждает смерть
© Марченко Е.П., текст, 2017
